ВПЛИВ ОСОБИСТОСТІ ПРЕЗИДЕНТА НА УХВАЛЕННЯ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ РІШЕНЬ У США

DOI 10.17721/2521-1706.2025.20.8

Світлана Пик,

кандидат політичних наук, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів, Україна

ORCID: https://orcid.org/0009-0004-5427-934X

Анотація. Стаття присвячена впливу особистості президента США на процес ухвалення зовнішньополітичних рішень. Оскільки цей процес чітко не прописаний, президент США як голова виконавчої влади має широкі зовнішньополітичні повноваження, а також можливості обходити обмеження з боку законодавчої влади. З огляду на провідну роль президента США у процесі ухвалення зовнішньополітичних рішень, метою статті є розкрити можливості впливу його особистості на цей процес і на характер прийнятих рішень.

Методологічною основою дослідження є критичний аналіз наукової літератури у поєднанні із застосуванням логіко-інтуїтивного та проблемно-хронологічного методів у межах системного підходу. За допомогою описового методу охарактеризовано моделі співпраці президента США з оточенням у процесі ухвалення зовнішньополітичних рішень.

Виявлено, що вплив особистісного чинника президента США на ухвалення зовнішньополітичних рішень має вирішальне значення. Наукової новизни дослідженню додає визначення переважаючого виміру особистості президента за П’ятифакторною моделлю Р. Макрея та П. Кости-молодшого, що сприяє кращому розумінню як преференцій президента у зовнішній політиці, так і його стилю взаємодії з оточенням у процесі вироблення рішень.

Висновки. Поведінка президента США на посаді і ведення ним зовнішньої політики безпосередньо залежать від особистісного чинника. Це було продемонстровано на прикладі ухвалення Дж. В. Бушем рішення про військову інтервенцію в Ірак і намагання в подальшому мінімізувати негативні наслідки цього рішення. Також особистісний чинник був основною причиною інертної зовнішньої політики Б. Обами, що показали події у Сирії, та гіперактивної і непередбачуваної зовнішньої політики Д. Трампа, зокрема у питанні врегулювання російсько-української війни.

Ключові слова: особистість президента США, ухвалення зовнішньополітичних рішень, П’ятифакторна модель особистості, особистісний чинник.

Надійшла до редколегії: 10.09.2025

Завантажити

References:

  1. Gabro, I. (2016). ‘Think Tanks’ and the Process of Making Foreign Policy Decisions by Administration of U.S. President G. Bush. American History and Politics, 2, 9–14. http://doi.org/10.17721/2521-1706.2016.02.9-14. [In Ukrainian].
  2. Golovchenko, V. (2013). Foreign Policy Decision Making in the USA: Theory and Practice. Aktual Problems of International Relations, 116 (1), 15–22. [In Ukrainian].
  3. Zhovkva, І. (2012). Foreign Policy Decision Making as a Science. Aktual Problems of International Relations, 111 (1), 37–42. [In Ukrainian].
  4. Pyk, S. (2021). ‘Personal Factor’ Influence on the Foreign Policy Decision-Making in the President Barack Obama Administrations. Politicus, 4, 105–109. https://doi.org/10.24195/2414-9616.2021-4.16. [In Ukrainian].
  5. Cottrell, P. (2011). Hope or Hype? Foreign Policy Analysis, 7, 337–358. [In English].
  6. Hastedt, G. (2011). American Foreign Policy. Pearson. [In English].
  7. Jaffe, G. (2019, October 29). White House Official to Tell Impeachment Investigators He Feared Trump’s Demands of Ukraine Would Undermine National Security. The Washington Post. https://surl.li/shdkre. [In English].
  8. Janis, I. (1972). Victims of Groupthink. A Psychological Study of Foreign-Policy Decisions and Fiascoes. Houghton Mifflin Company. [In English].
  9. Jentleson, B. (2007). American Foreign Policy. The Dynamics of Choice in the XXI Century. W. W. Norton&Company. [In English].
  10. Mintz, A., & DeRouen,K., Jr. (2010). Understanding Foreign Policy Decision Making. Cambridge University Press. [In English].
  11. Pyk, S. (2022). ‘Personal Factor’ Influence on the Foreign Policy Decision-Making in the President George W. Bush Administrations, In Challenges and Prospects of the Implementation of Political, Historical, Philosophical, and Sociological Research Amidst Digitalization: Scientific Monograph. Baltija Publishing (рр. 58–77). https://doi.org/10.30525/978-9934-26-197-8-5. [In English].
  12. Pyk, S. (2024). Personality Factor Influence in Foreign Policy Decision Making (the Five-Factor Model of Personality Prism). Przeglad Strategiczny, 17, 217–229. https://doi.org/10.14746/ps.2024.1.15. [In English].
  13. Pyk, S. (2025). President Donald Trump’s Administration: Personality and Personalism, In Gorodnia, N. (ed.), Proceedings of the International Scientific Conference. «USA: Politics, Society, Culture – 2025» (рр. 95–97). Kyiv, Taras Shevchenko National University of Kyiv. [In English].
  14. Mello, Р., & Ostermann, F.  (Еds.). (2023), Routledge Handbook of Foreign Policy Analysis Methods. Routledge. [In English].
  15. Savoie, D. (2010). Power: Where Is It? McGill-Queen’s University Press. [In English].
  16. Snow, D., & Haney, P. (2013). American Foreign Policy in a New Era. Pearson. [In English].
  17. Sparrow, B. (2015). The Strategist. Brent Scowcroft and the Call of National Security. Public Affairs.[In English].
  18. Stephens, B. (2015). What Obama Gets Wrong. No Retreat, No Surrender. Foreign Affairs, 94 (5), 13–16. [In English].
  19. The Iran-Contra Affair 30 Years Later: A Milestone in Post-Truth Politics. Declassified Records Recall Official Deception in the Name of Protecting a Presidency (2016, November 25). National Security Archiv. https://nsarchive.gwu.edu/briefing-book/iran/2016-11-25. [In English].