ЖИТТЯ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ УКРАЇНЦІВ У БРАЗИЛІЇ НА ПОЧАТКУ XX СТ. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ГАЗЕТИ «РАДА»)

DOI 10.17721/2521-1706.2025.20.10

Олег Купчик,

кандидат історичних наук, доцент, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

ORСID: https://orcid.org/0000-0002-9908-3752

Анотація. Початок російського повномаштабного вторгнення в Україну 24 лютого 2022 р. обумовив чергову хвилю масової міграції українців за кордон. Більшість з них знайшли притулок у країнах Європи, менше – у Північній Америці. Зовсім небагато українців зупинилось у країнах Південної Америки, зокрема в Бразилії, де перед ними постали виклики адаптації, облаштування побуту, працевлаштування, оволодіння новою мовою та ін. Такі ж проблеми мали українці в Бразилії на початку XX ст., коли туди почалася масова імміграція українців.

Мета статті – висвітлення головних проблем життя та основних форм і методів діяльності українців у Бразилії на початку XX ст. крізь призму матеріалів газети «Рада».

Методологічну основу дослідження склали методи історичного джерелознавства. Застосувавши методи науково-історичного пошуку, автор виявив та відібрав із матеріалів газети «Рада» джерела, які стосуються українців у Бразилії на початку XX cт. Використавши метод історичного аналізу він проаналізував інформацію із цих джерел.

Наукова новизна статті полягає в тому, що у науковий обіг впроваджено матеріали преси про життя і діяльності українців у Бразилії протягом 1907–1914 років

Висновки. У статті крізь призму матеріалів газети «Рада» розкрито життя і діяльність українців у Бразилії 1907–1914 рр. Ці матеріали подавались у рубриці «Українці в Америці» і здебільшого були передруком із газет і журналів бразильських українців, а саме «Прапор» і «Зоря» (Курітіба), «Праця» (Прудентополіс). Окремі публікації готували власні кореспонденти газети «Рада» – про життя у Бразилії українців-галичан та українців-наддніпрянців.

Загалом опубліковані у газеті «Рада» статті розповідали про повсякденне життя і труднощі українців у Бразилії, їхню культурно-освітню та церковну діяльність. Зокрема йшлось про важкі умови праці, сухий тропічний клімат, нестачу води, шахрайство імміграційних агентів. Повідомлялось про заснування національної організації «Товариство імені Шевченка», проведення різних культурних заходів. Окрему увагу приділено діяльності «Просвіти» та заснуванню українських шкіл, проблемі «бразиліанізації» українських дітей. Водночас згадано про «Бразильську Україну», основу якої склали українці штату Парана.

Ключові слова: Бразилія, газета «Рада», імміграція, Парана, плантація, українська діаспора.

Надійшла до редколегії 11.09.2025

Завантажити

References:

  1. Vladyka, O. (2020). “In Childhood, We Spoke Only Ukrainian”, – Vitorio Sorotyuk about Ukrainians in Brazil. Local History, https://surl.li/jwqija. [In Ukrainian].
  2. Slushchenko, O. (2020). Nache Ihude Everywhere. Ukrainian Diaspora in Brazil. Local History, https://surl.lu/wwbchz. [In Ukrainian].
  3. Тsipko, S. (2022). Three Waves of Ukrainians Immigration to Brazil, 1890s–1940s: A Historical Overview on the 130th Anniversary of Ukrainian Settlement. Ukraina Moderna, 32–33, 40–66. https://surl.li/vbwtkr. [In Ukrainian].